Випишіть із вірша Л. Костенко займенники, укажіть їх розряди во
значте, де можна, рід і число.
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко - рученьки вербові! —
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.​

я розумію значення цього прислів*я так: птахи, які встають раніше, встигають пити росу . птахи, які пізно -не встигають . їм нічого не дістається. так само відбувається і у людей.х то рано встає, той все встигає.кто пізно встає, той нічого не має.зробимо висновок: треба усе робити вчасно ,щоб не запізнитись. коли усе робиш вчасно, то і в житті усе буде гарно.

  (у к р а й і н а ) 

    думаю что так 

горіхи- 3склади, 2-наголошений

г- [ г ] -   приголосний,глухий,твердий

о- [ о ] - голосний 

р- [ р ] - приголосний, сонорний, м"який

і - [ і ] - наголошений голосний

х - [ х ] - приголосний, глухий, твердий

и - [ и ] - голосний

6 букв,6 звуків 

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.