1. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Усе геніальне Б Собор як свіча.
В Мова не полова
Г Мова одяг думок.
Д Ти втілення добра.

2. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Книги морська глибина.
Б Сини як зима і літо.
В Кохання не іграшка.
Г Усі дерева вкриті інеєм.
Д Квітки конвалії найніжніші.

3. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Усі ми не в тім’я биті.
Б У ці дні ранки тепліші
В Літні канікули улюблена пора.
Г Черешні в нашому саду розкішні.
Д Краса Дніпра оспівана в піснях.

4. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Ми діти сонця і добра.
Б Кров людська не водиця.
В Тиха вода завжди глибока.
Г Читати нові світи відкривати.
Д Самотність як обірвана струна.

5. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Твої очі як зорі.
Б Мова не полова.
В Липневі дні неповторні.
Г Лиш боротись значить жить!
Д Я полководець миру і добра.

6. Тире між підметом і присудком НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А «Віють вітри…» за жанром пісня.
Б Життя прожити не поле перейти.
В Сміле слово то наші гармати.
Г Шість і чотири десять.
Д Поле як море.

ответ: 1)г , мова - одяг думок 2)в,кохання - не іграшка 3)в,літні канікули - улюблена пора 4)г,читати - нові світи відкривати 5)в 6)б

Объяснение:

  україну ми любимо за те, що вона наша домівка. україну ми повинни любити завжди: в щасливі дні і в години нещасть.рідна держава потребує нашого розуму і великої праці.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

люди зробили дуже ьагато поганого природі.

всьому світу треба просити пробачення у природи за те що вони будують заводи, фабрики, машини, викопують і ріжуть дерева, з а те що винищують її потроху. народжуються діти які дуже хворі, або шкіра в них як крильця у бабочок, чи алергія на все пібряд.

отже, людині треба вибачитись за все те що вона робить поганого природі!

за що потрібно просити вибачення? ? за те що вирубуємо ліси, розкидуємо сміття по вулицях міста й села, простити за те, що виносила на собі вона..всі горя і немае що б посадити дерево, вони його люди, бережіть !