Яка роль вказівних слів? Наведіть приклади таких слів у реченнях.​

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

багато людей задумувалося над цим питанням. але, на жаль, мало хто з них вважав щасливим тих, у кого є сім"я, здоров"я. людство за наших часів думає лише про гроші, тому і вважає щасливими тих, хто багатий. але я особисто думаю, що головне не матеріальні,  а духовні цінності. лише маючи їх людина стає цілковито щасливою. людям потрібно вчитися відчувати щастя не у капіталах, а у своїй родині, у колі близьких собі людей, у посмішках інших. людину можна вважати щасливою, коли вона має друзів, родину, коли її поважають і люблять, коли вона відчуває до кожного зутрічного незкінченне тепло.

люблю шоколад

всегда и везде

тонкий вкус, аромат

в беде.

      чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою,тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. а українська мова - це мова ,на якій говорили наші пращури. це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. через мову людина пізнає нові явища,знайомиться з величезним досвідом попередніх поколінь людства. покоління змінюються, але залишаються знання, передані мовними знаками ,словами,реченнями. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. мова - це душа народу,його культура,його характер, в мові здійснюється звязок часів, сучасне перегукується з минулим.