дружба.
біля нашого будинку росте горобина.давно вона росте. я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. стара вона та розлога.до неї часто прилітають птахи.щось щебечуть , розказують їй
сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.
- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.
-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.
-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.
- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.
прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!
Популярные вопросы