скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
зелен клен у саду,
я на зустріч з тобою іду.
дрібен дощик іде.
та куди ж ця стежина веде?
повен різних думок
я іду повз струмок.
ладен зірочку з неба
я дістати для тебе.
Ответ дал: Гость
автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.
якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю. дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.
адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!
Популярные вопросы