був теплий літній день. вулицею йшов старенький дідусь. йому було жарко, хотілося пити. у тіні яблуні була лавочка, а біля неї гралися діти. змучений дідусь присів перепочити .
тут до нього підійшов хлопчик та спитав – вам зле? може вам потрібна ?
- ні, відповів дідусь. просто дуже хочу пити.
тоді хлопчик достав пакетик соку і дав його дідусю.
- пригощайтеся дідусю – сказав він. на що дідусь, відповів йому подякою.
Ответ дал: Гость
моя вулиця
я живу на і . недалеко від моєї вулиці знаходиться ліс. я вважаю , що мені дуже пощастило проживаючи саме на цій вулиці . не тільки тому що вона гарна і прибрана , а й тому що тут проживають найкращі люди- мої сусіди . серед них є і мої друзі та товариші.
живу я тут уже кілька років . за цей час я дізнався про різні історії ,які траплялися із цією вулицею. на вихідні я люблю погуляти у вуличному лісі .тепер цей ліс для мене став рідним!
Ответ дал: Гость
я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку холоднечу."
я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "
Популярные вопросы