Формальне есе на тему народної мудрості

білочка невеличке   звірятко, яке живе у лісах та парках.

  в неї руденька пухнаста шубка.вона  навесні стає майже сірою, бо білка линяє. на вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. пухнастий хвостик, що є у стрибанні, піднятий догори. кориченеві та блискучі.

  це дике звірятко спритно перебирається деревами аж до верхівок та прудко стрибає, керуючи хвостиком, мов кермом.

коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. іноді навіть з рук людини. коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.

  гарне та доброзичливе звірятко - білочка. за нею цікаво спостерігати. 

добридень тобі україно моя .

[ш ч  е д р о]

[з в о р у ш л ие в и й]

[л' ю д с' к о і]

[ж ие т' е  в и й]

(все підкресл. - наголос)

птах шишкарь проживає у ялинкових лісах,де мостить гніздо на верхівці під кудлатою гілкою,яка захищає від дощів і морозів.

харчується цей птах насінням хвойних дерев завдяки таким харчуванням тіло шишкаря настільки просочується смолою,що понад десятки раків може лежати у землі як "мумія" і не буде гнити.