Скласти речення з займениками ви-ми-ти

мистецтво - це і є творення особистості, адже люди завжди звертають увагу на мистецтво музики, хореографії чи акторства. розвиваючи таким чином свою особистість та неповторність. люди - це щось неповторне і в ту ж мить вона, як губка вбирає в себе усе навколишнє та неповторне, щоб здаватися ще більш кращою.. я думаю. що людина завжди боролася за щось красиве і у внутрішнюму світові створювала своє мистецтво, тобто свої погляди на життя та інших людей. сьогодні багато людей майстер, а не учень свого світогляду. ще в сиву давнину вони творили прекрасне і дорнесли до нас мистецтво прекрасного та не реального. інколи сидячи біля телевізора та комп`ютера ми навіть не звиртаєм уваги як зараз розвинулось мистецтво, хоча можливо інтернет , але цього завжди не достатню, потрібно самомому реалізувати свої мрії і хочап б раз піти в театр чи на концерт народних пісень. цим людина може відтворити свою особистість і навіть більш пізнати себе.

навесні завжди сонячно, тепло і весело.   учора, як і щороку навесні, ми ходили до лісу. в лісі було тихо і тепло, радісно щебетали пташки між віттям. ми дуже вдало і приємно провели час з друзями. якщо завтра буде тепло і сонячно, ми знову підемо до лісу. додому ми повернулися пізно увечері, стомлені але дуже задоволені.

якщо б я був чарівником, то робив би тільки добрі справи. добрі справи - це зцілювати, вчити, будувати для людей. люди бувають добрі і злі, тому-то потрібно пам'ятати, що доброта завжди перемагає зло. тому-то всі війни закінчуються миром і взагалі ніколи не починалися. якщо б я був чарівником, то робив би так, щоб вранці в кожен будинок заглядав сонячний промінчик і наділяв старших людей ідітей енергією і добром.

за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.