скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
//
Ответ дал: Гость
школа - це наш 2 дім.і кожен з нас мріє , щоб там було затишно.я дуже люблю свою школу. люблю уроки літератури. а також я люблю дзвінок на перерву.у школі протягом року проводеться дуже багато конкурсі у яких ми усі беремо !
Популярные вопросы