Морфологічний розбір слова подорож та лелеченя​

усю ніч ішов сніг.уранці, коли я вийшов з дому, зупинився мимоволі і оглянув двір.усі дерева були опушені снігом, і липи, тополі здавалися елементами фантастичного пейзажу.хтось давно посадив дві блакитні ялини - і вони виросли, їх ніхто не зрубав, якимось дивом вони уціліли.

знайомі алеї скверу, який веде до школи, засипав сніг, і вони були непролазні. але я наполегливо проклав шлях до школи сніговою цілиною. і раптом я зупинився. просто переді мною розгойдувався на гілці берізки поліетиленовий з-під води. в ньому було зроблено отвір, в який час від часу залітали синиці. на дні лежало насіння. мене здивувала годівниця. ще вчора її не було. годівниця була веселою. на одному з її боків було приклеєно саморобний малюнок з усміхненим обличчям. озирнувшись, я помітив таку саму годівницю і на горобині. її китиці, на яких лежав сніг, полум"яніли, а саму годівницю прикрашав малюнок: кумедна усміхнена мармиза. вітер розгойдував годівниці, і намальовані обличчя то зникали, то раптово з"являлися перед моїми очима.

"хтось потурбувався про птахів і про настрій перехожих",-подумав я.

цього дня у школі мені щастило. може, це через веселі годівниці, а може, ні

большинство людей в нашей стране работают пять дней в неделю, но студенты и школьники всегда работали шесть дней в неделю. только недавно некоторые школы начали учиться только пять дней в неделю, но это в основном относится к начальной школе. я учусь в одиннадцатом классе, так что мне приходится ходить в школу шесть дней в неделю. воскресенье -- мой единственный выходной. я люблю воскресенье. никуда не нужно торопиться, после всех будничных дел можно идти куда хочешь. в этот день я просыпаюсь позже обычного. по телевизору в воскресенье утром всегда есть какая-нибудь интересная программа, так что я смотрю ее до завтрака. в воскресенье у нас на завтрак бывает какое-нибудь особенное блюдо, торт или булочки, и все пьют по две чашки чая вместо одной. с другой стороны, в воскресенье мне приходится мыть посуду, так как я не могу сказать, что опаздываю в школу. я звоню друзьям, и мы обсуждаем планы на выходной. иногда мы идем в кино. мы были в большинстве музеев и картинных галереях города, и все же многое еще нужно увидеть. например, в прошлое воскресенье мы пошли в ботанический сад. на открытом воздухе было много ярких цветов; еще мы видели редкие тропические растения. они были в теплицах, потому что наш климат для них слишком холодный. мы приятно провели время. когда погода хорошая, приятно отправиться за город. мы отыскиваем красивое место в лесу или на берегу реки. мы берем с собой еду и перекусываем на свежем воздухе. мы играем в разные игры, плаваем и загораем. зимой мы катаемся на лыжах на холмах недалеко от города. мы делаем снеговика и играем в снежки. иногда мы с друзьями идем на каток. когда погода плохая, я сижу дома, а мои друзья иногда приходят ко мне. они приносят новые кассеты, и мы слушаем их или просто разговариваем. вечером вся наша семья собирается вместе. мы ужинаем, составляем планы на завтра, смотрим телевизор или читаем. иногда мы принимаем гостей или идем гулять. я получаю от выходных дней массу удовольствия. по тому, как человек использует свой досуг, мы можем определить его характер. для большинства людей работа -это необходимость: они ходят в контору или на завод, чтобы заработать себе на жизнь. но в свободное время они могут заниматься тем, что им действительно нравится. некоторые предпочитают пассивный отдых. они расслабляются, смотря телевизор или читая книгу. другие отдыхают активно: они копаются в саду или занимаются спортом.

а єто зависит от

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.