Виконайте синтаксичний розбір речення


сонця так багато, що аж небо побіліло від нього. ​

    якось до мене підійшла сестричка і запитала: "а навіщо берегти природу? ". я їй і пояснила, що природа - це наше життя. якщо не доглядани за нею, вона зникне, а незабаром зникнемо і ми.

      для мене природа - це усе! я полюбляю ввечері прогулюватися вулицями міста і милуватися зеленою красою. доречі, ви тільки подумайте, а якщо не буде природи, тоді чим ми зможемо пишатися? чим милуватися?

      я , що кожний з нас розуміє це і раджу кожнуму запитати себе: "а що я роблю для того, аби вберегти природу? " 

у кімнатах моєї бабусі віри на стінах рушники.а ось цьому рушникові дуже багато років .його ткала ще бабусина мати,коли бабуся йшла заміж.колись в україні не було такої дівчини ,щоб не вміла   ткати чи вишивати .вишиває вона й співає .через те й узори на рушниках чи сорочках   співаючі: чорні кольори -сумної ведуть,а червоні -веселої. 

тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води — воно оживає. в усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски — в квітучі оазиси. світ походить від води — говорив фалес мілетський, один зі стародавніх мудреців. а й справді, історія землі — це перш за все історія води. у воді виникло життя. різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. то тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом. що ж таке вода? здається, простішого запитання не можна придумати, бо вода — це звичайна рідина, яка давно всім відома, а навколо стільки води, що про які дива можна говорити. постривайте, не поспішайте робити висновки, оскільки звичайна вода є надзвичайно цікавою, невідомою речовиною. вона заслуговує бути названою 8-м чудом світу. і сьогодні ми переконаємося в цьому.

це чиста правда. людина ніколи не задумується над тим, що в неї є, а завжди прагне отримати щось більше. з однієї сторони, це правильно. адже прагнення до чогось кращого удосконалює нас, робить сильнішими духом, додоє мудрості та досвіду. але дуже часто, за цим самим прагненням, ми не помічаємо того, що навколо нас, того, що ми вже маємо. і, на жаль, найчастіше це і втрачаємо.  так, нам необхідно самовдосконалюватися, набиратися досвіду, долати різні перешкоди та вирішувати складі проблеми на своєму життєвому щляху. але, разом з тим, ми не повинні забувати про те, що в нас вже є. ми повинні оберігати це, і намагатися досягти чогось більшого. це дуже важко, адже часто у своєму житті ми мусимо робити вибір проти чогось і на користь іншого. недаремно кажуть: "что имеем - не храним, а потерявши - плачем" (не змогла знайти український відповідник вислову).