Побудуйте правильно словосполучення, використовуючи слова, подані в дужках, та ставлячи іменники у потрібному відмінку.

1. літак було знято з виробництва (у зв’язку з , з-за, за, завдяки, в силу — його конструктивні недоліки).

2. відмовити (по причині, у зв’язку з, з-за, через — відсутність належних приміщень).

3. вирішити питання (з, по, через — постачання дизпалива).

одного разу   вырышили вилетыти у космос два космонавта. в них була своя велика ракета. хлопці вже домовились, що вилетять у космос на наступній неділі і що гроші, які вони за це отримають вони поділять на двох.

але у одного з космонавтів на слідуючий день виникла коварна ідея полетіти одному і забрати усю винагороду собі. і він вирішив летіти першим не сказавши про це другові. хлопець пішов до місця де знаходилась ракета. але маючи докори совісті ходив навколо ракети роздумуючи. але після довгої прогулянки навколо ракети космонавт стомився і присів, щоб відпочити. він трохи задрімав.

у сні він побачив, що він полетів у космос один і зустрів там страшного інопланетянина, який хотів з'їсти нежданого гостя. прокинувшись від переляку космонавт не захотів обманювати товарища. він вирішив полетіти у космос так, як було заплановано, бо як кажут гарний товариш - половина дороги.

розум це є знання.  знання це скарб кожного з нас і нікто не оже їх у нас забрати розуму можна лише навчитися, позичити або забрати розум так як і знання не можна забрати.

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

у недалекому минулому, коли наше суспільство керувалося абстрактними потребами загального характеру, а проста людина була таким собі "гвинтиком" велечезного маховика, василь симоненко однозначно заявив:

                                    на світі безліч таких, як я.

                                    та я, їй - богу, один.

з підтексту твору виразно вимальовується опоненти автора, для яких народ - сіра маса, натовп. це бюрократи, апаратники- демагоги, офіційні патріоти, що кожну мить "дбають" про свій народ, насправді обдираючи його.

ця ж думка утверджується кожним рядком прекрасного високогуманного вірша: "ти знаєш, що ти-":

                                            усмішка твоя-єдина,

                                              мука твоя-єдина,

                                            очі твої-одні.

звучить ця поезія пристрасно і переконливо. безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: "гляди ж не проспи! ".

творчість василя симоненка в усі часи належатиме україні, бо, як писав олесь гончар, " співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його україна. і він-за прикладом найкращих наших поетів-синівською відданістю їй віддячив, напруженими чесним горінням душі".