Поставте розділові знаки. накресліть схему.
зробіть повний синтаксичний розбір речення.
дітям розкіш обляжуть криницю з усіх боків набирають воду
в пригорщі й смаковито п'ють а понапивавшись пустують бризка-
ють один одному в обличчя лящать аж поки знову прищухнуть див-
лячись як вода в криниці встоюється і сонячне проміння зламане
в ній перестане гойдатись (о. гончар).

відповідь:

дітям—розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковите п'ють, а понапивавшись, пустують, бризкають один одному в обличчя, лящать, аж поки знову прищухнуть, дивлячись, як вода в криниці встоюється і сонячне проміння, зламане в ній, перестане гойдатись.

після того юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав юрко, він не захотів більше з ними знатися. а коли батьки запитували, чому ж тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і вів її прогнав. що, мовляв, од неї й слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота. ще задовго до від'їзду й перед самим від'їздом він бігав до річки, хотів побачити сім'ю дикої качки. але так і не побачив. переконував себе, що каченята вижили, але подалися в інше місце. а коли зладнали чемодани й сідали в машину, щоб їхати на вокзал, то юрко все не хотів сідати. казав, що ліхтарика забув, а коли ліхтарик виявлявся в батьковій кишені, то казав, що ножик десь пропав. усе затягував від'їзд, ждучи, чи не появиться тося. і вона й справді появилась. стала біля своєї хати й дивилась, як вони сі у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась. — поклич її,— сказала мати юркові, — а-а,— махнув той рукою й одвернувся, скривившись. — поклич, попрощаєшся. але поки їхав у машині, то тільки про те й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? і, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла

1. хижа тварина.

2. тіло сильне.

3. грива густа

4. хвіст довгий.