Безсполучниковим складним речення
а) за човном бігли темні береги, тихо зітхала й охкала
б) та налетіли гуси з далекого краю, замутили воду в тихому дунаю
в) у 17 столітті жовква стала королівською резиденцією, що неабияк сприяло розвитку міста
г) як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, пригас
д) шевченко тим часом вишколюється в малярстві, і його мистецьке око все помічає​

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )

ночі.покоротшали дні.сизі тумани вкривають землю,доки не зійде сонце.прощавай тепла ! сумовито попискуе синичка.тільки одна горобина весела-червоніе кетягами ягід поміж золотого листу.

    осінь це чудова

у деяких словах на місці «о» перед постійно наголошеним «а» треба вимовляти та писати «а», наприклад, у слові багатство.

перевірити правопис ненаголошенного голосного можна за зміни слова, або добранням спільнокоренневого слова: прибережний - берег.

існує правило, згідно з яким префікс «пре»   вживається замість слова «дуже». в слові «прибережний» префікс «при» позначає місцезнаходження, тому пишемо «прибережний». 

у прикметниках зі значенням присвійности, утворених від назв істот, пишемо суфікси -«ин» або «їн», наприклад, голубиний.

ця картина була   дуже красивою.василь климик дуже виразно передав відчуття природи.