Ть! ! есе на тему чому так важливо для людей зберігати фото світлин своїх та близьких​

-  ти знаєш, яку назву   у минулому  мало  місто донецьк?

- ні, не знаю.

- уминулому воно мало дві назви: юзівка і сталіно.

- мабуть донецьк дуже красиве місто?

- так, особливо красиве весною,коли зявляється соковита зелень.коли приходять свята,місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів.

- а  є якісь     місця для  відпочинку ?

- у місті є три театри: оперний,драматичний та театр ляльок.є філармонія імені с.прокофєва, багато музеїв,консерваторія,планетарій,цирк, а також найбільший в україні ботанічний сад.

- так, дуже добре. а я згадав, що донецьк прославився футбольною командою 'шахтар'.

- так, з кожним роком місто стає кращим завдяки людям, які в ньому живуть.

по доріжці ходимо,                                    не руками снувалося,

по лісочку бродимо.                                  не рукками і ткалося,по травичці тупаєм,                                    десь далеко вродилося,

у спортзалі гупаєм.                                      у куточку вмостилося.

                                          (ноги).                                    сидить злодій тихо-тихо,

                                                                                                      комусь буде лихо-лихо.                                  

                                                                                                                                                        (павук і павутиння).

  летить коник,басує,                                висить, теліпається,

  полем,-долом пустує.                          всяк за нього хапається.

  ніхто його не впіймає.                                                                          (рушник).

  і ніхто не загнуздає.

                                              (вітер).

  сьогодні чудовий зимовий ранок. я запропонувала нашому класу піти подорожувати. ми зібрались і пішли своєю знайомою дорогою. вона провіла нас у чудовий тихий ліс. до нас долинало морозне повітрянам в обличча, сонячне проміння пригрівало.

  наш клас розбивлагірь на великім засніженім полі. на тім полі стояло дерево, а на нім ми побачили гніздо снігурів.

це відбулося в другому класі, коли ми з подругою поверталися зі школи додому.ми почули як хтось жалібно нявкає, а коли обернулися, то побачили: на дереві сидить кішка і не може злізти. я запропонувала подрузі, щоб ми зняли її з дерева, але вона відмовилася, сказавши: " навіщо вона тобі потрібна, вона ж не твоя."краще підемо додому. а кішку хтось зніме.але я полізла на дерево. кішка залізла так високо, що я ледве її дістала. через цей випадок я посварилася зі своєю подругою.  коли я прийшла додому, мама, побачивши, що в мене порвана куртка, стала лаяти мене.та коли я розповіла їй, що врятувала кішку, вона мене похвалила.  потрібно любити і всім беззахисним тваринам, а не тільки своїм!