Діалог з дієприкметниками, що я буду робити взимку

так, я бачила слона у зоопарку та цирку.

це велика тварина, яка живе в африці та індії. в неї великі вуха та довгий ніс, що замінює руку. індійські слони більш дружні, і людина їх давно використовує в своїх потребах. африканські - більш агресивні. можуть в гніві розтоптати кривдника.

  їдять вони лише рослинну їжу. живуть до 80 років.

слони-розумні та могутні тварини. і їх треба берегти від винищення. бо й зараз повністю не припинилося полювання на цих велетнів заради розваги та бівнів і кісток. 

в повединці людини велике значення має те в якій сім'ї він народився,в якому місці ріс.з якої країни походить,бо в ціх місцях він отримав своє виховання,придбав певні звичкі і це навчальне виховання та звички людина пронесе крізь все своє життя незалежне від того де він опиниться далі.

" красивий яр, а не сумна прірва". 

не можливо називатися культурною людиною, не знаючи своєї мови. а ось в цьому нам помічниками стануть словники. фразеологічний , наприклад, зробити нашу мову красивою та живою. завдяки фразеологізмам вона може почати виблискувати веселкою, бо наш народ над цим працював не одне століття. а в деяких ситуаціях навіть підскаже, як діяти. етимологічний пояснить чому, слова саме так, як їх   вірніше застосовувати, де вони будуть більш доречні. наприклад, витинанка - це зовсім не людина, яку витинають, виганяють, а вызерунок.   тлумачний словник розтлумачить коротко та зрозуміло значення слів. мены здається, слово "видолати" буде доречнішим у довгоочиківанній важкій справі, ніж подолати. для мене стало відкриттям, що "лава"-це не тільки місце для сидіння й маса з вулкану, а й спосіб шикування в шеренгу.

я вже не кажу про словники перекладів, без яких неможливо написати листа чи твора на чужій, чи не зовсім рідній мові. а ми ж живемо у країні де своя мова для багатьох ще залишається малознайомою.

словник епітетів розкаже про все, конкретизувавши його на всі боки. наприклад,   бажання буває безтямне, полум"яне, шалене, щемливе й так декілька десятків епітетів.

всих словників в одному маленькому творі не опишеш. але те що вони край потрібні любій розумній та освідченній людині, думаю, зміг довести. 

родное слово», заключает в себе много нового как в методе, так и в приемах ученья, а потому и не может обойтись без объяснений, которые были бы не на месте в книге для учеников. это побудило меня издать особую книжку для тех, кто хочет учить детей по «родному слову».  издавая такое руководство для учащих по «родному слову», я имел в виду не только школу, но и семью. у нас более, чем где-нибудь, распространено первоначальное обучение и дай бог, чтобы оно распространялось и улучшалось. осмотрев множество заграничных школ для малолетних детей, я вынес из этого осмотра полное убеждение, что первоначальное воспитание и ученье детей, по крайней мере, до 8-летнего и даже до 10-летнего возраста более на месте