Написати 5-6 прислів'їв або приказок про природу.

приказки про природу

природа одному мати, другому мачуха.

зимове сонце - як мачушине серце: світить, та не гріє.

весняне сонце - як дівчини серце.

і на сонці є плями.

ні від сонця тепла, ні від місяця світла.

сонце світить, сонце сяє - вся природа воскресає.

сонце блищить, а мороз тріщить.

сонце іде на літо, а зима на мороз.

сонце на всіх однаково світить.

ответ:

за рідною землею і в небі скучно.

чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

з гори не треба пхати - само піде.

заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

поле має вуха, а ліс очі.

як листя жовтіє, то поле смутніє.

зимове сонце, як удовине серце.

объяснение:

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

вважаю, що компроміс між такими важливими поняттями неможливий.

чи може бути образа - трохи поганеньким вчинком? не думаю, що на це будуть згодні ображені.

а брехня? невже вона може вирішити хоч трохи проблему? ні! вона лише затягне її розв язання. брехня-це зрада довіри. але потім буде важко повернути втрачене.

людина повинна берегти свою честь та совість. неможливо бути трохи поганеньким, бо це значить, що в разі потреби готовий зрадити, збрехати чи вчинити погано. то що ж доброго залишається при такій умові. хто хотів би мати такого товариша, що інколи може вчинити підло?

добро та правда не бувають з відтінком зла та брехні!