Вправа 260. випишіть із творів художньої літератури п'ять спонукальних речень різних за функціональною ознакою, формою вираження спонукальності, інтонацією.

всюди добре, а вдома найкраще!

люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. але не завжди вони залишалися жити на чужині. не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не всього життя. багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.

і досі існує така міра   покарання, як вигнання.

навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.

сьогодні надзвичайно гарний день. ця ніч просто неперевершена. (день,ніч-антоніми).

треба бути сміливим для того, щоб досягти чогось у житті. хоробрість-риса характеру, яка є людині рухатися по життю. (сміливість, хоробрість-синоніми).

коли мати мені заплітала косу, ми співали пісень. батько взяв косу й пішов у поле-працювати. (слово коса, що там і там( однаково пишеться), але має різні значення).це омоніми.

адресат-коломийко олександр вікторович. адресант-шульгіна лариса миколаївна. (адресат,адресант-пароніми).

жила-була пташка. вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який   попав у пастку мисливця. заєць благав її йому, але тільки одна вона йому . її друзі не хотіли зайчику, та ще й ображали його. бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. вона сама хотіла йому , але вона була дуже слабка і не могла нічим . потім вона полетіла до людських осель і   прохала людей бідному зайчику. ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного   зайця. але один хлопчик тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона йому вибратися із пастки   мисливця. вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.

ночувати-переночувати.