скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
//
Ответ дал: Гость
почався дощ.загриміла грозна гроза.він лився дуже гарно,він капав дуже великими але гарними краплинами.усі лужи набували все більшого і більшого розміру.хмара набувала все темнішого і темнішого коліру.все спить.все мо
дощ закінчився.вийшла веселка.все покрито краплинами.миттево все оживає та набувае причудливих різних форм.(пиши с маленькой,то я нечайно! )бабки знов літають,птахи радіють жіттю.квіти ніби хочуть дотянутись до веселки.все
Популярные вопросы