Словотвірний ланцюжок до слова край хліб ​

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! " 

у кожного в житті е свое кохання .     кохання - це те від чого ти посміхаєшся, навіть коли утомився.кохання - це коли ти говориш хлопчикові, що тобі подобаеться   його сорочка й він починає носити її щодня.коли тебе хтось любить, він вимовляє твоє ім’я по-особливому. твоєму ім’ю затишно в нього на язичку.

коли ти когось кохаєш, у тебе вії розорюються й з-під них вилітають зірочки.

одного разу під новорічні свята захворів дід мороз. колобок, котигорошко, лисиця і змій горинич полетіли до нього в анктартиду. лисичка зробила йому гарячий чай. снігуронька дала термометр і теплу ковдру. колобок звеселяв його казками. а котигорошко і змій горинич пішли у снигове місто, що було неподалік від домівки дідуся мороза. там вони знайшли пінгвінів-лікарів, які пішли з ними до діда мороза. лікарі обстежили його і сказали, що він одужає тільки після різдва, що буде сьомого січня. дід мороз попросив колобка завезти подарунки дітям на південь землі. котигорошко він просив роздати подарунки дітям на півнночі планети. лисицю на захід. а змія горинича на схід. всі приступили до роботи. коли всі діти отримали подарунки вони згадали про новорічні свята. і завдяки їм дід мороз одужав раніше ніж сказали лікарі. всі були дуже раді. і від того часу про снігове місто пишуть книги, а діти не забувають різдвяні свята!  

кінець!

  розум(пiдмет)-скарб(присудок) людини(, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.)