Твір з використанням фразеологізмів на тему чому я пишаюся своїм товаришем

батькивщына це найдороще,що у мене е.батькивщина як ще одна мати.батькивщину потрибно не зраджувати,не переходити з батькивщини на бик чужинцив чи ворогив.батькивщина вона для нас ридна ,ми вси там зростаемо и помираемо.тому батькивщину потрибно любити и николи ии не зраджувати

добре ім’я і честь  — найцінніші скарби на землі. їх  не можна купити навіть за великі скарби. вони  здобувається тільки чесним життям. коли народжується дитина, їй ім*я. вона  все життя повинна жити чесно, гідно i красиво, пам'ятаючи своє ім'я і не заплямовувати його поганими вчинками. прислів'я : «добре ім'я краще за багатство» говорить само за себе – ніяке багатство не може бути краще за добре ім'я людини. а добре ім'я людини – це її добрі справи, вчинки .

  " мовчання- золото". знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.

        я згодна з думкою , що вміти слухати - це теж мистецтво. часто уміння вислухати більше важить, ніж слова. погдядом,жестом можна теж підтримати. тим самим поглядом можна сказати більш ніж ротом. часто людина потребує у спілкуванні, і може хотіти щоб її вислухали, але уміння слухати - дається не кожному.

      отже, володіючи вмслухати іншого, ви стаєте його другом. отже , і він у тяжку для тебе годину вислухає тебе. недарма кажуть, коли мовчать вуста - говорить серце.

в народі кажуть- "слово не горобець ,вилетить не зловиш."і справді яку велику силу має слово .воно може ранити,розчавити,вбити.слово може розвеселити ,підбадьорити,піднести .як часто ми навіть не задумуючись над своїми словами раним серце близьких нам людей.слово вимагає обережного ставлення.і лише від нас залежить які слова добирати в срілкуванні з іншими людьми.не говори що думаєш ,але думай що говориш.