Крикне ворон і бринить його крик довго-довго і на жаль не може загасити його степова безвісти

живу я на найгарнішій вулиці мого міста , вулиці литвиненко. на цій вулиці завжди рарно та чисто. на моїй вулиці люди та я саджаемо квіти та дерева. всім людям подобається гуляти по нашій вулиці

мені дуже подобається зима. узимку сніг рипить під ногами,такий білий-білий,що аж очі сліпить. на вітах дерев сяє від сонячних променів усіма барвами іній. колючий мороз розмальовує шибки незвичайними,казковими візерунками. довгасті сосульки звисають з дахів неначе велечвезні льодяники.

    взимку я з мамою і татком прикрашаю ялинку і зустрічаю новий рік,моє найулюбленіше свято. а ще мені подобається грати з друзями у сніжки та кататися на санках і ковзанах.

  зима приносить мені багато радощів,тому я дуже люблю цю пору року.

у неи тоненьке стебельце,охайне листячко та нiжно-фiолетова квiточка.фiалка мякенька на дотик ,мае тонкий запах.ii можна порiвняти з маленькою дитиною, а листя з нiжним доторком люблячоi мами.

в кінці осені щедра,червона красуня горобина підгодовує багатьох пташок.

пташки наї цих ягід.та запасаються ними на зимку.

бо взимку вони дуже голодні.