Твір "є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали" (в. сосюра)

звичайно вчитись потрібно! недарма наш народ склав так багато прислівїів на цю тему.

якщо ти добре навчаешся то це обовязково тобі в майбутньому.яку б професію ти не обрав, знання завжди .помиляються ті люди які зараз не навчаються, а бють байдики, вважаючи що вчитись не потрібно.запевняю вас вони про це ще пошкодують, адже знання- це сила, яку народ використовував ще здавна.

йти, як не своїми ногами-невпевнено

считается что в жизни главное поддержка, уважение, , и чувство необходимости. хотелось бы пример из жизни. как-то с друзьями мы пошли смотреть на соревнования каратистов, которые проходили в "городском центре культуры и спорта". принимало участие более пятидесяти команд со всей области. было интересно смотреть на все происходящее, но особенно порадовала взаимоподдержка   между членами одной из команд. хотя этот спорт и жестокий, в каком-то проявлении, но человеческие ценности участников, такие как доброта, готовность всегда прийти на , искренняя радость за победу и поддержка в  случае  поражения хорошо развиты у спортсменов. мое внимание привлекала команда, участники которой всегда были вместе, и всегда громко болели и переживали один за одного. и у меня даже не было удивления, когда эта команда заняла первое место, и выиграла все награды, что были. так как в победе каждого из них есть заслуга всей команды! я считаю этот пример как раз подходит под пословицу "один за всех-и все за одного) 

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.