Фонетична транскрипція слів: кігті, вокзал, зсунути, обсохнути, підтягти, айсберг, надкусити, розпитати, безхмарний, зжовкнути, із сином.​

слово-основна одиниця мови. мову називають найважливішим засобом спілкування, та якщо вдуматися, то основою і спілкування, і впливу, і пізнання є саме слово. завдяки словам ми можемо виразити свої думки і почуття, емоції і мрії. подумаймо: коли б не було мови, слів, звуків, ми не могли б розуміти один одного. зараз часто можна зустріти одну з форм насильства-кулаки та бої. не дійшовши згоди ми вступаємо в бій. а коли б просто поговорили то, я впевнена, дійшли б згоди чи компромісу. словами можна вплинути на людину: заспокоїти чи розсердити, домовитися з нею чи навпаки. отже погодбтеся: завдяки словам нам жити легче. а хіба ні?  

життя навчить як на світі жить

осень - время года которое часто характеризуется как унылая пора,это не так.осенью деревья наряжаются в желто - оранжевую листву.   многие птицы улетают на юг, иногда можно увидеть их косяки в небе. дороги усыпаются кучей листьев, которые приятно шуршат под ногами. так же осенью можно собрать не плохой урожай грибов. 

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.