есе на тему «дешева риба погана юшка»

немає жодної людини, яка знала б усе на світі. спочатку ми вчимося ходити, потім  читати і писати. ми йдемо до школи і поринаємо у світ знань. вчителі  вчать нас бути чесними,працьовитими,добрими. у дорослому житті вчимося працювати, любити, виховувати своїх дітей. людина вчиться усе своє життя. її вчать книги,спілкування,саме життя.

треба вчитися і досягати своєї мети.

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )

- привіт.

- привіт!

- як справи?

- добре, а у тебе?

- також.

- як сьогодні йде день?

- чудово! сьогодні дуже добрий день. на дворі тепло і сонячно.

- так, так. день і справді чудовий.

- ти робив вже домешнє завдання?

- ні, але скоро почну робити. а ти робив?

- так, я вже зробив є завдання.

- гаразд, тоді давай до зустрічі. мені ще треба уроки зробити.

- бувай. завтра зустрінемось.

на зимових канікулах я поїхав до своєї бабусі. вона жила у невеличкому містечку , яке люди чомусь звали "снігове".

              одного разу я запитав у бабусі:

-бабусю, марино, чому ваше містечко зветься "снігове"?

-бо, онуке, у цьому селі сніг випадає на прикінці осені, а закінчується вже на початку весни,-мовила бабуся.

-о, як цікаво! а в нас у харкові вже новий рік скоро, а сніга досі і немає! -вигукнув

ххлопчик.

-тоді залишайся у мене на новий рік, ми і ялинку прикрасимо, і мені весліш з тобою буде.

        ось так бабуся та ії онук провели новий рік!