Характеристика баби палажки та баби параски "кайдашева сім'я ".

відповідь:

дуже своєрідний, але типовий для українського села образ «народного радіо» вводить у сюжет повісті і. нечуй’левицький. мабуть, ви вже здогадалися, це —баба палажка, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до києва на прощу, щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з мелашкою. вона в «наймодерніший» спосіб лікує від пиятики омелька кайдаша: радить кайдашисі втопити в горілці цуценя, три дні квасити в тому зіллі оселедця, а потім напоїти ним… хворого. автор вкладає в уста кайдашихи емоційно знижену характеристику «народної цілительки» не випадково: «чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка», адже омелько й справді побачив на ній чортячі роги, а чого варте її дивовижне нашіптування над ним: «хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах. помилуй його, безкостий марку, сухий никоне, мокрий миколаю! » іван нечуй’левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі палажці та її одвічній суперниці бабі парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «благословіть бабі палажці скоропостижно вмерти» і «не можна бабі парасці вдержатися на селі».

іван нечуй’левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі палажці та її одвічній суперниці бабі парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «благословіть бабі палажці скоропостижно вмерти» і «не можна бабі парасці вдержатися на селі».

пояснення:

усі знають- здоров"я найважливіше,що в нас є у житті.але за ним треба слідкувати.одним з способів підтримання себе у формі: загартовування.

взимку я купаюся у прорубі,літом-хожу босоніж по камінню.після душу,завжди витираюсь мокрим рушником.я слідкую за собою, тому що хочу бути здоровим та щасливим.

вот))

вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди.треба мати особливу душу, щоб любити музику. чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків.недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. ще з дитинства ми пам'ятаємо, як у казках за тоненької сопілки люди перемагали злих ворогів, і гоїли рани, і прекрасних королівен у себе закохували.а який величезний вплив справляє на душу симфонічна музика! це не модна пісенька, що завтра ж вилетить з голови. вона здатна подарувати ні з чим незрівнянне хвилювання, ні на що не схожу радість. неповторне поєднання звуків зачаровує, може передавати різні настрої, пробуджувати гнів і гордість, сум та радість.ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. тому вона є вічним, невичерпним джерелом для кожного з нас.