іван-чай росте на лісових галявинах.влітку на його високих прямих стеблах загораються ,наче,малинові свічки.вони помітні здалеку і приваблюють бджіл.оселяється рослина на лісових зрубах,біля пнів.свою назву дістав тому, що з його листя заварюють чай.іван-чай - є красою природи, медоносом та лікувальною рослиною.
Ответ дал: Гость
якби я був (була) пзидентом україни, то я б зробив (зробила) все щоб було краще для людей та дітей.наприклад, побудував (побудувала) нові площадки для дітей. надав (надала) квартири молодим сім'ям та допоміг () з роботою, примінив (примінила) би найкращу медичну , обявив (обявила) би мир усім країнам світу, допоміг () японії з грошима та дітям сиротам.
Ответ дал: Гость
сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "
отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки.
Ответ дал: Гость
Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами. я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.
Популярные вопросы