Лінгвістичне повідомлення «українська мова найдавніших індоєвропейських мов»​

    україна-чудова держава!   мене зачаровують її безкраї простори завдяки яким я живу. а якою ж буде украъна в майбутньому?  

    ми з вами живемо в 21 ст. , за останны 20 рокыв ми досягли такого прогресу   що навыть і не снилось. мені здаеться що в майбутньому украына мае буты набагато быльша за розмыром ы за кылькысттю людей. в школах замысть звичайних пыдручникыв посинны бути електронны книжки, а замысть звичайних дошок в кожному класы -   інтерактивні !

    машини будуть вже не в моды замысть них в кожного   свый вертолыт.

    мены здаэтся що цы змыни выдбудяться на протязы 6   а до сих пыр треба насолоджуватись сучасною украъною 

природу потрібно охороняти.через те, що природа не охороняється забруднюєтся повітря і більше хворіють люди. щоб це зупинити потрібно не спричиняти війн, екологічних катастроф і лісових пожеж. адже наше здоров'я в наших !

осінь чудова пора року, за що її не любити.я дуже люблю цю порироку, за її красу та мелодійність. нещодавно пройшовся осінній дощ, кругом свіжість, лісові тварини готуються старанно до зимової сплячки. з кожним днем дощі все частішають, стає холодніше, трава жовтіє, птахів спів майже не чути, бо більшість вилетіли у вирій. у лісі настала

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.