Твір-опис за картиною,,сліпий бандурист''

"як змінюються берези навесні"

      щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.

      приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.

я часто замислююся над прислів"ям бережи здоров"я з молоду.

думка багатьох людей з приводу цього така.потрібно берегти здоров"я і цінувати його понад усе.але чому? я думаю що для того щоб не іти потім.якщо ти зробиш помилку у дитинстві у підлітковому віці то ти не зможеш її виправити навіть до самоі старості.

.

я знаю що потрібно зв"язати цей твір разом з твором якогось поєта але мені не вдалося)) що я хоч якось допоміг)

в моєму слелі дуже красиво. там протікає річка тетерів. влітку я хожу на річку купатися, бо вода в ній дуже тепла. в моєму селі є школа де навчаються діти з першого до дев"ятого класу. на перервах біля школи дуже шумно, бо діти граються на дворі біля школи. також тут є   два магазини в яких можна придбати багато чого потрібного. моє село знаходиться біля міста житомир, що біля києва. тут дуже багато насаджень. 

після   грози   повітря   чисте,   свіже. чується   запах   дощової   води.   з"являється   веселка   думається   що   я   йду   по   ній.   вона   різнобарвна,гарна,чудова.   наші   предки   думали   що   гроза   це   лихо.   але   це   не   так.всім   подобається   гроза   навіть   мені.