Ть провідміняти числівник 1967 дуже потрибно

до п"ятидесяти додати шістнадцять буде шістьдесят шість

конь весело бегал по поляне

вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди.треба мати особливу душу, щоб любити музику. чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків.недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. ще з дитинства ми пам'ятаємо, як у казках за тоненької сопілки люди перемагали злих ворогів, і гоїли рани, і прекрасних королівен у себе закохували.а який величезний вплив справляє на душу симфонічна музика! це не модна пісенька, що завтра ж вилетить з голови. вона здатна подарувати ні з чим незрівнянне хвилювання, ні на що не схожу радість. неповторне поєднання звуків зачаровує, може передавати різні настрої, пробуджувати гнів і гордість, сум та радість.ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. тому вона є вічним, невичерпним джерелом для кожного з нас. 

ну раз на любую,тогда вот..

-привіт андрій!

-привіт!

-як твої я.

-добре,-відповів андрій.

-ти сьогодні був у школі?

-так,-с розчаруванням відповів андрій.

-щось ікавився я.

-так, получив не добру оцінку.

-це погано,але ти не засмучуйся,усе буде добре! краще на слідуючий раз підготовся і відпові я андрію.

-дякую за підтримку! я мабуть так і зроблю!

-гаразд,одже мені треба вже йти..до побачення,-я попрощався з андрієм і пішов до дому!