Твір есе на тему "у чому полягає життєвий успіх

кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. і кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які досягти значного результату. що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. по-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. на мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. безумовно, людина сама творець свого щастя. у всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!

киiв – столиця украiни.

сосна – дерево.

(я не знаю, как поставить букву и с двумя точками, поэтому там, где и с одной точкой – нужно писать с двумя.)

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам