я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку холоднечу."
я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "
Ответ дал: Гость
навіть від одного доброго слова стає краще й тепліше на душі. треба бути уважними до людей,берегти й дбати один про одного. доброта - це те, що може почути глухий і побачити сліпий. коли ти всім своїм серцем і відкритою душею бажаєш комусь того, що б побажав собі самому, то тоді і на серці просто добре стає. бажати добра людям необхідно, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. відданість людям, тепло і душевна доброта обовязково повернуться до тебе утоптаною стежиною добра. і люди будуть до тебе ставитись так само.
Популярные вопросы