Сторія написання картини тихий вечір полтавщина

батькивщына це найдороще,що у мене е.батькивщина як ще одна мати.батькивщину потрибно не зраджувати,не переходити з батькивщини на бик чужинцив чи ворогив.батькивщина вона для нас ридна ,ми вси там зростаемо и помираемо.тому батькивщину потрибно любити и николи ии не зраджувати

хуртовина, горе ,злива, моросіння, гроза, шторм.

яби ми змогли б об"єднатися в одну родину, то , вважаю, всі наші проблеми стали би не такими вже й складними. керівники піклувались би про своїх підлеглих. лікарі боролись би за життя кожного хворого. нужденність зникла би, не було б безхатніх та сиріт. 

чи може спати спокійно хтось у родині, коли слабий та немічний плаче? й втомлений чи зайнятий будеш, та вирушиш на . чи зможеш істи, коли поряд стоїть голодна людина?   так, було б гарно, яби українці стали однією родиною. але поки це неможливо, треба кожному робити те, що він розуміє й може. треба об"єднуватися всім , хто вже небайдужий.  

друг повинен бути один    і на все життя.другу можно  довірити навіть  те ,що не скажеш батькам. справжній друг — це на все життя.

друг  це близька тобі людина  по духу, з якою приємно проводити час,  готувати уроки. друг завжди   буде поруч у скрутну хвилину . справжні  друзі разом і в скруті, і  в радості. тому така людина — справжній скарб. такий  друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не    скаже: «мені вже не хочеться з тобою дружити».