Реклама свого села з частками не; ні;

найбільше мені подобається розмовляти зі своїми батьками, та з бабусею. вони можуть відповісти на всі мої питання,вислухати мене, дати пораду, що і як вірно зробити. а особливо мені подобається розмовляти з бабусею, коли вона розповідає про своє життя. також мені подобається розмовляти зі своїми однолітками.взагалі , як що поміркувати, то мені подобаеться розмовляти з усіма цікавими людьми.я вважаю це ті люди, якім є що сказати, які вміють вислухати.

в повединці людини велике значення має те в якій сім'ї він народився,в якому місці ріс.з якої країни походить,бо в ціх місцях він отримав своє виховання,придбав певні звичкі і це навчальне виховання та звички людина пронесе крізь все своє життя незалежне від того де він опиниться далі.

заходити, перехід, вхід, вихід  схід, західний 

на дуже далекій півночі, де зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було снігове містечко.а чого снігове? бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.та їм зовсім не було холодно.щоб зігрітися, вони пили тепле какао.а вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.для цього дід мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. а снігові люди у знак подяки дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.вони навіть влаштували собі велику майстерню. саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.так тривало багато років, поки одного разу напередодні нового року не трапилась біда - дід мороз захворів. і не просто захворів, а взагалі залишився без сил.а сталось так тому, що діти забули про новий рік і не написали листів з бажаними подарунками.тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.снігові люди не знали, чим діду морозу.аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про новий рік, діда мороза і подарунки.мешканці міста працювали кілька днів. вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. адже всі забули, що свята наближаються.пора писати діду морозу листи з проханням про подаруночки! ось так дівчатка і хлопчики згадали про новий рік. а посланців діда мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.а в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.так, мабуть, і зараз відбувається.