Твір-роздум на тему: "чи може україна стати членом нато? чи потрібно це україні? "​

птах цінується своїм забарвленням, а людину зустрічають не по одягу, а по розуму.

зовні людина може бути дуже гарна. а як до справи – то нічого не знає і не вміє. люди цінують один одного за розум та інші якості. тільки звіри обирають собі пару за найкраще пір’я та спів.

тому справжньою красою людини вважають розум і знання.

прості речення(мають одну граматичну основу)

1.ідуть дощі.

2.світить сонце.

3.осінь.

4.люблю дощі.

5.зацвіли вишні.

- люди, зупиниться! на що ви витрачаєте свій час? постійно, як комахи снуєте туди-сюди, заради грошей нема коли глянути вгору. ви думаєте лише про мілке, а світ зовсім інший. він великий і прекрасний. ви ж як у кайданах! я скрізь літаю і бачу величність нашої землі. мовчазні гори, які бачили зміну цивілізацій, що загинули, не залишивши й сліду боротьби й життя. коли мене зігріває навесні сонце, нема більшого щастя та прояву любові. ніжні та сильні річки, що розбивають здавалось би незламну кригу. а ви все це намагаєтесь ще й знищити! забрати дім і в себе й в мене. 

життя прекрасне й без коштовних речей, які здатні лише викликати заздрість, й без екзотичної їжі. навчиться бути щасливими! навчитись співати від любові до життя!  

      скласти твір-міркування про те, чому я люблю батьківщину, пропоную так:       батьківщина - це місце, де я народився і виріс. чому я люблю свою батьківщину? в україні мені все рідне: люди, мова, місця. тут проходить моє дитинство - найкращі роки. саме в україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. українська - моя рідна співоча мова. на моїй батьківщині все особливе, рідне, близьке. моя україна дуже затишна. вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. я пишаюсь тим, що я - українець. а коли я підросту, то хочу своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. тож бережімо рідні місця і не забуваймо батьківщину, адже вона в нас одна.