Твір розповідь в художньому стилі з займенниками з елементами роздуму​

з давніх-давен люди прагнули знань.

від одного покоління до іншого усно передавалися відомості про речі,що людям вижити: як добути вогонь,як хліб виростити,кого слід поважати,а кого ненавиді

зрозуміло,що здобуті народом знання,викладені письмово ,треба було укласти в найзручнішу форму,тож люди замислились: а як же це у прадавньому вавилоні,десь із чотири тисяч років тому,появилися перші "книжки".

отже,книжка не тільки дає змогу отримати знання і освіту,а й вчить,як на світі жить!

я чомусь найбільше люблю осінь. і не така вже це сумна пора, як писав знаменитий поет; і не завжди за вікном дощ і сирість. для мене осінь - це запах багаття, на якому смажиться ароматне м'ясо; якийсь особливий повітря і абсолютно неповторний «глибокий» світло сонця. але найголовніше - це царство червоних, багряних, , жовтих фарб. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні,багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти.

яскравi - темнi, похмурi, тмянi

у нашому місті нещодавно збудували великий театр і я мрію у ньому побувати.дорослі які вже там були розповідали що у залі театру знаходиться величезна сцена з довгими пишними занавісами.сцена освітлюється ліхтарями і тоді у залі погасає світло щоб глядачі могли краще бати що відбувається на сцені.тут є багато(1000)зручних глядацьких крісел які позначені порядковими номерами.ці номери слугують для того щоб глядач міг знайти своє місце яке записане на квитку.

при вході до зали розташований кіоск у якому квитки для вистави. ось у такому театрі я мрію побувати.