Провідміняти числівник 690 і 275

дитина забула про уроки, тому що зайнялася малюванням.

берези, що росли вздовж берегів, давали густу тінь.

учора день був такий же ясний, як і сьогодні.

стол,кресло стулья-все стояло в беспорядке.день да ночь-сутки прочь.

влітку та навесні святкують багато народних та релігійних свят. свято івана-купала святкують в середині літа, в найспекотнішу ніч. воно бере початок з дуже давніх часів, коли наші предки поклонялись багатьом богам. юнаки й дівчата ввечері йдуть на річку, запалюють там купальське вогнище, стрибають через нього. дівчата плетуть вінки і пускають їх по воді. дивляться, якою буде їхня доля, ворожать на вінках. у купальську ніч у лісі можна знайти квітку папороті й відкрити для себе всі закриті скарби. це свято оповите .   

чому потрібно знати історію

як відомо, історія не любить слова "якби". історики говорять так: "це було, воно стало причиною того, ".але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було запорозької січі. очевидно, тоді б зовсім не стало україни, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі запорожжя. наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.і як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. знаємо про подвиги ганні і не знаємо про подвиги самійла кішки, петра сагайдачного чи івана сірка. захоплюємося подвигом спартанців біля фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.