Власне закінчення оповідання григора тютюнника "дивак"

з самого дитинства нас вчили бути вихованими.наші батьки постійно нас вчили усіляким правилам.на мою думку,треба бути виховоним,томущо ця риса завжди цінувалося в людях,та вона кожному у житті.бути вихованим не важко,треба бути доброю людиною,завжди етично відноситься к людям.

батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас. від них ми одержуємо життя. вони вчать нас людських правил, оживляють нам розум, в наші вуста добрі слова. тому треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, тому що вони у нас єдині і більше таких немає на землі.

якщо ми будемо їх поважати то життя в нас буде краще ,як кажуть добро повертається добром.

страх у своєму житті відчуває кожна людина: за рідних,за себе,перед чимось новим,але не можна цьому почуттю давати волю і опанувати собою.якщо ми будеме постійно себе налаштовувати на негаразди,боятись усього і страшитись,то це може до психичного розладу,коли вже будеш боятись навіть своєї тіні. 

  потрібно бути більш позитивними,думати про краще, з певністю йти вперед.тоді і страхи відступлять,а шлях здасться більш легким.  

життєвому  жит-тє'-во-му 4склади, 2 наголошений, перший закритий, 2,3,4 - відкриті, 9 букв, 10 звуків

ж[ж] -приг.,дз.,тв.

и[и] -голосний, ненаголошений

т[т] -приг.,гл.,тв.

т[т] -приг.,гл.,тв.

є'[й]] -приг.,дз.,мяк.

  [е] -голосний, наголошений

в[в]] -приг.,дз.,тв.

о[о] -голосний, ненаголошений

м[м]] -приг.,дз.,тв.

у[у] -голосний, ненаголошений