Цікаві пригоди яви та павлуші за повістю "тореадори з васюківки"

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

я вважаю, що компромісу між добром і злом, а також правдою та брехнею не може бути. адже все що ти не робиш відгуковується, як на тобі так і на інших. перед тим як щось робити треба добренько подумати, бо кожний твій вчинок просто так не залишається непомітним. але у житті є різні ситуації і інколи без брехні просто не можна обійтись.візьмемо за приклад найпростішу ситуацію, лежить в лікарні жінка, і лікар вже знає, що через місяць її не стане, звичайно, він не буде їй це говорити, а навпаки буде цю жінку переконувати тільки на краще, щоб вона свої останні хвилини насолоджувалась життям. тому, на мою думку, завжди треба думати все, що ти робиш, і передусім уникати цих компромісів, але якщо життя змусує тебе на це то краще поступись, але потім затьмар це своїми добрими, щирими вчинками.

прошу вашого дозволу на прийняття до роботи

прошу надати мені житло в гуртожитку

прошу вашого дозволу на переведення на другий курс

прошу вашого дозволу на перенесення  сесії.

прошу  дозволу на відпустку через хворобу