Напишите твір на тему： праця людини-окраса і слава , праця людини-безсмертя її. ）

відповідь: праця людини-безсмертя її

пояснення: на нашій планеті проживає велика кількість людей. усі вони виконують різні обов’язки.   деякі   добувають свою «краплинку сонця» дуже важкою працею. а інші   залишаються в тіні, так і не дійшовши до своєї мрії.

на мою думку, щоб здобути світове визнання чи просто досягти своєї мети, треба багато, невтомно, важко та старанно працювати. бо без праці неможливо жити. люди відрізняються один від одного не тільки характером, зовнішністю, думками, але і кількістю виконаної роботи. кожна краплина праці – це крихітній крок до безсмертя людської душі. бо шляхи від народження до самої смерті наповнені не тільки яскравими моментами, радощами життя та чорними і білими полосами. перш за все, вони наповнені обов’язками. у дитинстві ми повинні пізнавати світ, у юнацтві – учитись, будучи дорослими – працювати. усі ці моменти наповнені працею. щоб стати безсмертним в очах наступних поколінь – треба багато працювати. саме важкий труд робить із людей легенд. отже, трудіться не рук, ваші досягнення не залишаться непоміченими!

лісова пригода

абонесподівана зустрічна день народження мені батьки подарували собаку. а тварини потребують догляду, тому в мої обов'язки входило гуляти з собакою уранці і увечері. теплим літнім вечором ми з дружком, так звали мого собаку, йшли стежиною в лісу. на поляні вже не було нікого. дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився — і побіг в протилежний бік, де почав весело гавкати. цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком дружок. коли я підійшов і намагався розгледіти, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дерлося перелякане маленьке котеня. воно втекло від собаки і просило захисту у мене. я узяв котеня на руки, приголубив і заспокоїв його. котеня приємно замурчало.додому ми повернулися утрьох.

я закончила 5 класс.у меня начались летние каникулы.и я со своим классом поехала путешествовать в лес.лес был недалек от города,где я училась.и мы с классом приехали в этот чудесный лес.там было интересно.мы ехали туда с ночовкой.в лесу былои крепкие дубы и тополя.и я подумала что эти деревья прожили 150-200 лет.на этих деревьях стояли белки ,и смотрели на нас.лес был охранен.и мы играв и играв сильно устали. после того мы легли ,и любовались этими прекрасными ! и наконец-то мы уснули. а утром уехали назад в город.но это было самое чудесное путешествие в моей !