Аналіз твору і. коваленка "червона калина"

гончарі.спочатку не було ніяких слів,бо світ мовчав і поглядав здалекана те, як головний із гончарівліпив якусь планету замість глека.(в такій роботі вічність наче мить).стомився він, приліг перепочити,а час, тим часом, знай собі летить,летить і не збивається з орбіти.а недоліплена планета вже живесвоїм життям хаосним і сумлінним,щодня видумуючи щось новетаке ж хаосне, суєтне й невпинне.але не сплять гончарики маліі крутять круги босими ногами,неначе вісь прадавньої землі,щоб не спинилась десь поміж світами.і ліплять глеки, кринки, тарілки-нехитрий скарб селянського достатку,і наших душ розбитих черепки в купку, нам усім на згадку.

вiн не тiльки гарний по силi,тому що сила прикрашає зовнi,а розум там де потрiбно.

  " мовчання- золото". знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.

        я згодна з думкою , що вміти слухати - це теж мистецтво. часто уміння вислухати більше важить, ніж слова. погдядом,жестом можна теж підтримати. тим самим поглядом можна сказати більш ніж ротом. часто людина потребує у спілкуванні, і може хотіти щоб її вислухали, але уміння слухати - дається не кожному.

      отже, володіючи вмслухати іншого, ви стаєте його другом. отже , і він у тяжку для тебе годину вислухає тебе. недарма кажуть, коли мовчать вуста - говорить серце.

цей вислів я розумію в якості того що є така закономірність що людина робить погано чи гарно від того і залежить яка людина як і