1.неправильно написано особове закінчення дієслова в рядку: а)скоїш, світять, в'яжуть б)бережуть, володієш, граїшся в)сидять, скажеш, заробляємо г)держать, замовляємо, намагаєшся

так,я погоджуюсьз думкою про те,що легше тобі на душі стане,як пісня до твого серця загляне.

тому,що без пісні немає життя .пісня це життя,душа,без пісні небуло б ні рослинки, ні тваринки.раніше піснею,молоді люди розказували свої почуття дівчатам,яких вони любили.

як доказ цього хочу навести приклад.опера весілля фігаро побудована на багатьох пыснях про життя та любов.молодий слуга фігаро признається в коханні сюзанні і відіграють весілля.

в наш час пісні співають,для того щоб підняти настрій, або чогось іще .

звідси можна зробити висновок,що легше тобі на душі стане ,як пісня до твого серця загляне. 

                                    я більше не буду.

я більше не буду жити думкою інших. я буду мати свою думку.

  я більше не буду насміхатись над тими. до кого погано ставляться в класі. я буду підтримувати їх і старатись їм .

  я більше не буду використовувати в своїй мові погані та образливі слова. я буду слідкувати за своєю мовою, щоб людям було приємно зі мною спілкуватись.

я більше не буду нехтувати мами та тата. я буду прислухатись до їх мудрості та життєвого досвіду.

я більше не буду їсти їжу яка мені не корисна і шкодить моєму здоров"ю. я буду споживати їжу багату на вітаміни та поживні речовини.

  я більше не буду засмучувати бога своїми прикрими вчинками. я буду старатись виконувати божі заповіді та ходитиму до церкви.

скільки я себе пам'ятаю, стільки і дружу з денисом, якого всі друзі називають динею. мама кілька разів спробувала поправити нас: «чому диня? хоча б деня». але залишалося звичне: «диня».ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: диня на рік старший від мене. ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. правда, так було раніше. зараз усі погодилися з цією дружбою.диня — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку галю. мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. ще: диня абсолютно не любить читати і взагалі вчитися. коли підходить час робити уроки, він може заплакати. для нього що ійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. а взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. ми обоє захоплюємося різними хімічними дослі, найчастіше потай від дорослих. одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у дині. йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «швидку». у лікарні довго допитувалися: «як це сталося? » і мій друг твердо відповідав: «упав ненавмисно в багаття». його дід жахливо злився: «дивися, просто як на допиті». але диня стояв на своєму. спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. а головне — диня зумів довести, що він чудовий друг. адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу. 

для меня например родное слово это моя мама..

я дорожу ей! для меня все родные слово я им научился я был маленький я говорил всякие каляка каляка а сейчас я могу сказать например мама я тебя люблю!