Твір-роздум на тему чого не можна купити за гроші?

коли я стану батьком, то буду любити і поважати своїх дітей.я вважаю, що батьки повинні виховати не слухняну дитину, а самостійну та сильну духом дорослу людину.  

  я буду багато часу витрачати на своїх дітей. а якщо втомлюся, то хоча б поговорю з ними про їхні проблеми та негаразди. знаю, що це дуже важко, але й край необхідне. разом з сином будемо майструвати і лагодити хатнє та його іграшки. чим доросліше він буде ставати, тим більше часу ми зможемо проводити разом. але своб професію він обере сам.

  а якщо   буде донька, я буду займатися з нею спортом, щоб вона змогла себе захистити і без моєї . наприклад, будемо разом ходити до секції карате.

  я сподіваюся, що зможу стати гарним батьком для своїх дітей. 

колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.

якщо б я був інспектором даї, то старанно слідкував би за всіма учасниками руху. вчив би школярів та дорослих виконувати правила переходу проїзджої частини. водіям не дозволяв порушувати правил. на початку було б багато незадоволених, але потім вони б зрозуміли, що так дороги стали безпечнішими і штрафів на багато менше. я нізащо не брав би хабарів, бо тоді всі пригоди на моїй ділянці не давали б мені спокою. коли людина знає, що інколи можна порушувати правила, то вона починає це робити часто. , я б зміг бути гарним інспектором даї.

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь. це така красива пора року. клени одягнулися в рум'янець. вони коштують, замислившись, на лужку, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько знімають своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. спустіли гілки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши гілки, коштують жовто-зелені дуби. високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються в зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навкруги і дзвінко цвірінькають, оскільки ним нікуди поспішати. а я гуляю і думаю - яка гармонія фарб і звуків!