Написати твір мініатюру на тему «повноводна річка» з однорідними членами речення

Як ви думаєте, що таке добро? а що таке зло? всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питання. давайте поміркуємо разом. мені здається, що добро в першу чергу пов'язане з умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою.коли ми говоримо про людину «добрий», то маємо на увазі, що він готовий ' прийти на іншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорисливо, за велінням серця.але чи можна бути добрим взагалі, ніяк не проявляючи доброту в справах? мені здається, навряд чи. а чи можна примусити людину бути добрим? неможливо! у ійців із цього приводу є цікаве прислів'я: «ви можете змусити коня підійти до води, але не можете змусити її пити». добрі справи люди здійснюють за велінням серця, за наказом совісті, а не з примусу.чи є початком доброго відношення до людей уміння прощати? але необхідність і готовність прощати спричиняє за собою етичний пошук. як співвіднести доброту і поблажливість, провину і покарання? відповіді на ці складні питання нам доводиться вирішувати все життя.але мені хочеться, щоб ви в будь-якій життєвій важкій ситуації пам'ятали слова габріеля гарсіа маркеса: «завжди знайдуться люди, які захочуть заподіяти тобі біль. але потрібно продовжувати вірити людям, тільки бути трохи   обережніше»

хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

птицю пізнати по пірю, а людину по мові.

рідна мова не полова: її за вітром не розвієш.

горіхи- 3склади, 2-наголошений

г- [ г ] -   приголосний,глухий,твердий

о- [ о ] - голосний 

р- [ р ] - приголосний, сонорний, м"який

і - [ і ] - наголошений голосний

х - [ х ] - приголосний, глухий, твердий

и - [ и ] - голосний

6 букв,6 звуків 

  автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.

  якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю.   дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.

  адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!