Міні твір на тему "бачити, розуміти, цінувати людину в усіх хто поряд"​

    якось до мене підійшла сестричка і запитала: "а навіщо берегти природу? ". я їй і пояснила, що природа - це наше життя. якщо не доглядани за нею, вона зникне, а незабаром зникнемо і ми.

      для мене природа - це усе! я полюбляю ввечері прогулюватися вулицями міста і милуватися зеленою красою. доречі, ви тільки подумайте, а якщо не буде природи, тоді чим ми зможемо пишатися? чим милуватися?

      я , що кожний з нас розуміє це і раджу кожнуму запитати себе: "а що я роблю для того, аби вберегти природу? " 

зло ніколи не розв"яже ніяких проблем. груба людина здатна лише викликати образу чи таку ж саму грубість. виникає бажання не зрозуміти, а захиститися. важко йти на домовленність з агресивною людиною.і навпаки, для доброго слова відкриваються навіть ображені і закриті від інших сердця. кажуть: " добре слово й кошці приємне". 

  бажання зрозуміти іншого, зацікавленість в розв"язанні   проблеми мирним шляхом відкривають серця і розум. 

                                                                                            конвалія

    у бабусиному квітничку багато квітів.але найбільше мені подобається конвалія.

    чим приваблює ця квіточка? маленькі листочки,наче,долоні,тримають стебельце.а на верху маленькі дзвіночки.на кінці дзвіночків мереживо.всередині кожного дзвіночка молоточок.як дуне вітерець то молоточ ледь-ледь торкається мережива.потім навколо розкидається прекрасний аромат квітки.конвалія є символом краси.

      конвалія-це найкраша квітка весни.

Щедра горобина росте у нас в україні ошатне дерево - горобина. щоосені визрівають на ній червоні ягоди, які стають дуже смачними після перших морозів. про це добре знають пташки. зимою, коли пухкий сніг вкриває землю, пташкам важко знайти їжу. звірям, що не у сплячку, наприклад, білкам, теж нелегко - холодно їм та голодно. тоді й стає в нагоді горобина: її ягідки висять на гілках, неначе запрошують пташок та звірів попоїсти.  пташки та білочки радо пригощаються ягідками. до самісінької весни на дереві горобини працює "їдальня". а коли приходить весна, пташки та звірі віддячують щедрому дереву за добро: пташки захищають горобину від гусіні та інших шкідливих комах, а з ягідок, що заховали білочки, виростають нові деревця. так і вони один одному. і всім добре - і птахам, і звірям, і горобині.