Термі поетична розповідь про дитинство ( за повістю "гуси лебеді летять")

      повість “гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника михайла   стельмаха про своє дитинство. саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.       бачимо, що михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як   до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім.   хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. дідусь часто   розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. тому михайлик зростав спостережливим, захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. розумів, що в цьому йому звичайно також книжки. мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.        не дивлячись на те, що михайло стельмах походив з небагатої   сім’ї,   але дитинство його,   любов’ю та турботою, можна назвати щасливим. 

      у народі кажуть, що хто людям добра бажає, той і собі має. і це правда, адже людина, серце якої сповнене щирого добра та любові до ближнього, завжди знайде підтримку в інших людей. якщо тобі колись , або посприяли у якійсь справі, то ти пам'ятатимеш свого помічника. і у скрутні для нього години ти теж можеш йому . але варто пам'ятати, що добро повинно бути безкорисливим. лише у такому випадку людина матиме щастя та житиме в добрі та злагоді.