Термі поетична розповідь про дитинство ( за повістю "гуси лебеді летять")

      повість “гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника михайла   стельмаха про своє дитинство. саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.       бачимо, що михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як   до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім.   хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. дідусь часто   розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. тому михайлик зростав спостережливим, захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. розумів, що в цьому йому звичайно також книжки. мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.        не дивлячись на те, що михайло стельмах походив з небагатої   сім’ї,   але дитинство його,   любов’ю та турботою, можна назвати щасливим. 

людина часто судять за зовнішнім виглядом, навіть не переконавшись, яка вона. наш внутрішній світ може відрізнятися від нашої зовнішності. всередині людина може бути дуже гарною, мати бурхливу фантазію, а на вигляд - страшненька і скромна.

це типова проблема людства, сприймати все на вигляд. я можу за прикрад цукерку із начинкою. по вигляду вона може бути якогось синього чи сірого кольору, але коли ми спробуємо її на смак, то відчуємо її справжню. так і людина, вона не хоче "спробувати" ближнього свого, тим відштовхуючи його.