Невеликий твір опис зовнішності рідної людини використовуючи дієприкметники пасивного виду

моя бабуся доволі молода, дуже вродлива, бадьора і підтягнута, мов тренована спортсменка. її очї карі та глибокі, неначе осяяні якимось внутрішнім світлом. її волосся, зазвичай зібране у гульку на потилиці, майже не сиве. ніс у неї з горбинкою, але не тому, що був зламаний - він від природи такий. її губи завжди тронуті посмішкою. я дуже люблю свою бабусю.

подробнее - на -

чисте сумління-основа моральності людини

без сімї-нема щастя на землі-твердить українське прислівя.ми не уявляємо свогожиття без рідних людей,які завжди  готові нас зігріти соїм теплом і ласкою,любовю ,бажанням і розрадити.материна ніжна турбота ,батькова вимогливість,бабусина іба може бути щасливою людина без усього цого? яких би життевих перипетіи не зазнавала людина,якіб перешкоди не долала,як би не страждала-завжди вона находить прихисток і розраду в сімї,де її підтримують,жаліють і розуміють.