Невеликий твір опис зовнішності рідної людини використовуючи дієприкметники пасивного виду

моя бабуся доволі молода, дуже вродлива, бадьора і підтягнута, мов тренована спортсменка. її очї карі та глибокі, неначе осяяні якимось внутрішнім світлом. її волосся, зазвичай зібране у гульку на потилиці, майже не сиве. ніс у неї з горбинкою, але не тому, що був зламаний - він від природи такий. її губи завжди тронуті посмішкою. я дуже люблю свою бабусю.

подробнее - на -

усе живе на нашiй плантi не може iснувати без води.воду завжди вважали джерелом усього живого. вона служила середоаищем, в якому в процесi еволюцii на нашiй планетi розвивалися рослини й тварини.встановився нерозривний зв,язок людини з водою , оскiлькi вода е постiйним учасником бiохiмiчних процесiв ,що вiдбуваються в живих органiзмах.вода е  визначальною для будь якоi живоi  iстоти, а значить вода- це життя!  

настала весна.  дерева вкрились бруньками.через декілько днів з'являться перши листочки. дуже гарно зустричають весну дерева, особливо березка.вона вділа свої светло-зелені шати й невеличкі сережкі. мені дуже подобается березка навесні. навесні поки ще не розпустилися листочки береза дає нам солодкий березовий сік, в народі его називають "плач берези". сік беріз, смачний і корисний, містить багато поживних речовин. за старих часів березовий сік збирали в спеціальні посудини з березовий кори.