До поданих слів доберіть варіанти або однокореневі слова, в яких відбувалося б чергування приголосних: діалог, , дорога, заслуга, каталог, колега, круг, увага, естетика, електрика, критика, кібернетика, фізика, техніка, класика, епоха, верх, рух, поверх, огріх.

Діалозі, - і, дорожче -дорозі, заслужити - заслузі, каталозі, колезі-колежанка, у крузі-кружок , уважно, увазі, естетичне, естетиці, електричний, електриці, критично, критиці, кібернитичний, кібкрнетиці, фізиці, фізичний, техніці, технічний, класиці, класичний, епосі, вершина, русі, поверсі, грішити

Як ви думаєте, що таке добро? а що таке зло? всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питання. давайте поміркуємо разом. мені здається, що добро в першу чергу пов'язане з умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою.коли ми говоримо про людину «добрий», то маємо на увазі, що він готовий ' прийти на іншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорисливо, за велінням серця.але чи можна бути добрим взагалі, ніяк не проявляючи доброту в справах? мені здається, навряд чи. а чи можна примусити людину бути добрим? неможливо! у ійців із цього приводу є цікаве прислів'я: «ви можете змусити коня підійти до води, але не можете змусити її пити». добрі справи люди здійснюють за велінням серця, за наказом совісті, а не з примусу.чи є початком доброго відношення до людей уміння прощати? але необхідність і готовність прощати спричиняє за собою етичний пошук. як співвіднести доброту і поблажливість, провину і покарання? відповіді на ці складні питання нам доводиться вирішувати все життя.але мені хочеться, щоб ви в будь-якій життєвій важкій ситуації пам'ятали слова габріеля гарсіа маркеса: «завжди знайдуться люди, які захочуть заподіяти тобі біль. але потрібно продовжувати вірити людям, тільки бути трохи   обережніше»

Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. я пого джуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте при клади свідчать, що історію вершать люди молоді. спілкуючись із ветеранами великої вітчизняної війни, які неодно разово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два дцятьтридцять років. сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі. ні, зрілим людям не було легко ні на фронті, ні в тилу, де кувалася зброя для боїв, але розрахунок усіх тактичних операцій був зроблений на мо лодих, здорових, спритних, загартованих. у п’ятдесяті роки мій дідусь був на цілині. знову молодь… а новобу дови! скільки їх було зведено руками молоді! і ось нарешті роки дев’яності. саме молодь підтримала шлях демо кратизації країни: виступила за відродження національних традицій, рідної мови, багатонаціональної культури. дев’яності роки ознаменувалися піднесенням політичного життя краї ни. утворилися нові партії, громадські організації, молодіжні об’єднан ня, лави яких поповнилися молоддю. особливої масовості набув еколо гічний рух. юнаки і дівчата стали на захист усього живого на рідній землі. а якого піднесення набули патріотичні почуття моїх сучасників! мо лодь відроджує вахти пам’яті, започатковані попереднім поколінням, ві данину пошани не тільки загиблим, а й живим, тим ветеранам, які потребують , співчуття і підтримки. як важливо, що наше сус пільство підтримує пропозиції оон у проведенні заходів до дня людей похилого віку, дня інвалідів, дня боротьби зі снідом та палінням, висту пає за здоровий спосіб життя. під час виборів президента україни молодь теж сказала своє вагоме слово, підтримавши курс на стабільність і розвиток держави. молодим жити, отже їм робити вибір! це особливо відчутно у нашому студентсь кому місті. у харкові більше двадцяти вузів, тому я можу стверджувати, що моє рідне місто має молоде обличчя. відчутний вплив молоді на духовну культуру суспільства. відбудовчі роботи у зруйнованому харківському костьолі взяла на себе молодь. юна ки і дівчата різних національностей вирішили зробити свій внесок у рес таврацію цієї пам’ятки архітектури. а скільки православних храмів відро джується завдяки молоді! а той, хто поклав цеглину на будівництво храму, ніколи не скривдить немічного, не стоятиме осторонь чужого горя. на жаль, правильну життєву позицію вибрати дуже важко. у той час, коли суспільство почало розподілятись на багатих і бідних, деякі люди забувають про милосердя. немало байдужих людей з’явилось і серед мо лоді. це насторожує, бо той, хто сьогодні прислухається тільки до дзвону монет, чи почує завтра голос потребуючого ? чи не забуде по ступитися місцем у транспорті літній людині? чи подасть ковток води спраглому? я теж дитина свого часу, і, мабуть, у мене теж є безліч вад. безумовно, ідеальних людей немає. але я вважаю, що у будьякий час необхідно не втрачати людського обличчя, бо інакше ми не зможемо виростити гідних нащадків. без сучасного не буває майбутнього. тому я сподіваюсь, що я і мої ровесники знайдемо правильний життєвий шлях і не втратимо своїх позитивних рис.