Хелп у лапки треба взяти кожну власну назву в рядку a: спортклуб прометей, печиво журавлик б: кінофільм тарас бульба, сузір'я козеріг в: аквапарк океан , планета юпітер г: літак руслан, озеро світязь

А: спортклуб «прометей», печиво «журавлик»

    якось до мене підійшла сестричка і запитала: "а навіщо берегти природу? ". я їй і пояснила, що природа - це наше життя. якщо не доглядани за нею, вона зникне, а незабаром зникнемо і ми.

      для мене природа - це усе! я полюбляю ввечері прогулюватися вулицями міста і милуватися зеленою красою. доречі, ви тільки подумайте, а якщо не буде природи, тоді чим ми зможемо пишатися? чим милуватися?

      я , що кожний з нас розуміє це і раджу кожнуму запитати себе: "а що я роблю для того, аби вберегти природу? " 

Вона не дуже широка, але досить довга. з обох боків одно­ та двоповерхові приватні будинки, і садками. оскільки це не центральна вулиця, то дорожній рух тут досить спокій­ ний. ні трамваїв, ні автобусів, ні тролей­ бусів, тільки зрідка автомобілі проїж­ джають по вулиці час від часу. це велика перевага — жити далеко від шуму автомобілів та вихлопних газів. слід також додати, що вулиця знахо­ диться недалеко від станцій метро та тролейбусних зупинок. вулиця від початку до кінця засадже­ на фруктовими деревами. тому можна собі уявити, яка красива вулиця наприкінці квітня, на початку травня. повітря сповнене ніжного запаху квітучих абрикосів, яблунь, слив, ви­ шень. мешканці вулиці утримують її завж­ ди у порядку, що також дуже важ­ ливо. є речі, до яких ми звикаємо: місто, вулиця, будинок. але іноді, повертаючися після на­ пруженого дня додому, я милуюся красою моєї старої, але своєрідної вулиці.