мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Ответ дал: Гость
мурахи всюдисущі - їх можна побачити будь де; згуртована сім"я - дружна сім"я; мураха крихкотіла - слаба, безсила; лагодити мурашник - відновлювати пошкоджені місця.
обовязки у молодої мурашки - доглядає личинок, здобуває харч, захищає мурашник від ворогів, лагодить, вартує його, охороняє свої мисливські ділянки, виносить сміття, дотримується чистоти.
працьовитими я можу назвати людей, які постійно трудяться не рук. вони не чекають, поки їх хтось попросить чи їм накаже. ці люди завжди готові безкорисливо іншим саме такими є мої батьки, дідусь і бабуся ▬ невтомні, працьовиті !
Популярные вопросы